среда, 29 марта 2017 г.

Казковий калейдоскоп

Казка – це глибока і мудра книга життя.
Казка виникла в сиву давнину і є одним із найпоширеніших жанрів усної народної творчості.
У казках відображені погляди на речі, ставлення до людських цінностей, висока духовність та глибока мудрість народу, що формувались упродовж багатьох поколінь.
Казки справляють на дітей глибоке емоційне враження, збагачують їхню мову, пробуджують духовні сили.



Правовий навігатор "Кожна людина має право на допомогу" проведено 20 березня в.приміщенні сільської ради



 

четверг, 9 марта 2017 г.

Цикл масових заходів до дня народження Т. Г. Шевченка "Духовна велич Кобзаря" провели бібліотекарі спільно з вчителем Порошківської ЗОШ Данилишин Л. Ю.

 Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.«Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених ... Його боялися царі. Його жахалися і смертельно ненавиділи кріпосники. ... Коли перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.
А він повернувся.

Вогненною піснею, віщим незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України», — саме такими прекрасними словами Олеся Гончара розпочинаємо сьогодні розмову про нашого Великого Кобзаря, геніального Тараса Шевченка.
Він відкрив світові красу і силу українського слова, підняв нашу літературу на височінь, гідну народу з багатим історичним минулим. Під впливом геніального Кобзаря розвивалася поетична творчість багатьох письменників.

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї кріпаків. Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чималенька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів.- Дитячі роки поета були тяжкими, сирітськими, безрадісними. Коли Тарасові було 9 років померла його мати. А в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Хлопчик залишився сиротою. Тарас дуже хотів читати, писати, малювати. Як випадала вільна хвилина він , сховавшись у бур’янах, малював усе, що бачив довкола. Дуже хотів вчитися. Та вчитися прийшлося при церковній школі у дяка. Потім служив у пана Енгельгарда хлопчиком – козачком. На життєвому шляху зустрів багато розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії художеств. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар». Пани і цар злякалися віршів і заслали поета у далеку пустелю – на заслання, подалі від рідної України. Але не скорився Тарас і потайки писав і малював. Через 10 довгих років повернувся він із заслання змучений, хворий, але не зломлений. Помер Т.Г.Шевченко в Петербурзі, пізніше його було перепоховано у Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою